Ані Лорак (Ani Lorak)

Я буваю часом одна.
Нічка випадає без сна.
На душі байдужість і щем.
Небо протікає дощем.

Чекаю
Тебе як сонця промінь крізь ніч.
Звикаю
Тебе чекати навіть вві сні.
За тобою плаче серце моє,
Водночас ти горе й щастя мені.
Як добре, що ти є…

Доки я не знала тебе,
Небо не було голубе.
Доки не відчула тепла,
Чи сама собою була?

А моє серце хоче полетіти,
Бути теплом твоїм.
Нікому в світі це не зрозуміти, -
Ти будеш завжди моїм!